«Якби я сидів у Кремлі, я би не зрадів». Інтерв’ю з директором ядерної політики НАТО
Попри застереження у пресі та в експертній спільноті, у НАТО закликають не переоцінювати загрозу відмови США від зобов’язань щодо політики ядерного стримування альянсу. Про це в ексклюзивному інтерв’ю Радіо Свобода сказав директор з ядерної політики НАТО Джим Стокс.
У межах розмови на безпековій конференції GLOBSEC 13 червня у столиці Чехії Празі Стокс також розмірковує про таке:
- Як війна Росії проти України змушує НАТО переосмислювати власну стратегію захисту?
- Наскільки сучасною є ядерна зброя Росії?
- Які загрози несе нова ескалація на Близькому Сході?
Чотири людини постраждали на Нікопольщині через російські обстріли – ОВА
Російські військові обстріляли Нікопольщину, внаслідок чого постраждали четверо людей, їм надають медичну допомогу, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак вранці 27 червня.
«Агресор бив по райцентру, Покровській і Марганецькій громадах FPV-дронами… Пошкоджені амбулаторія, адмінбудівля, три багатоквартирні будинки, магазин, ринок, авто, лінія електропередач», – написав Лисак у телеграмі.
За його словами, вночі на Дніпропетровщині сили ППО знищили дві російські ракети і п’ять БпЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Посол США в Росії залишає Москву – диппредставництво
Посол США в Росії Лінн Трейсі залишає Москву, повідомило американське посольство 27 червня у соцмережах.
«Її діяльність відрізняли відкритість, чесність і переконаність у тому, що навіть у скрутні часи осмислений діалог важливий. Як сказала посол Трейсі: «Я пишаюся тим, що представляла свою країну в Москві у такий непростий час», – зазначили у посольстві.
Раніше цього місяця посольство анонсувало, що незабаром Трейсі завершить свою місію в Росії, але точної дати не наводило.
Лінн Трейсі працювала у дипломатичних представництвах США в Росії, Вірменії, Туркменистані, Пакистані, Казахстані, Афганістані й Киргизстані.
Вона працювала послом у Росії в 2023 році, ставши першою жінкою на посаді посла Сполучених Штатів у Москві. До цього вона вже двічі працювала в американському посольстві в Росії – спочатку наприкінці 1980-х років під час перебудови, а згодом у 2014-2017 роках, коли була заступницею посла Джона Теффта. Обіймала також посаду старшого радника у справах Росії у Бюро Держдепартаменту у справах Європи та Євразії.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати армії РФ у війні: 970 військових за добу
Росія за час повномасштабного вторгнення в Україну втратила близько 1 016 720 своїх військових, зокрема 970 – за останню добу, такі дані станом на ранок 27 червня навів Генштаб ЗСУ.
За даними української сторони, серед російських втрат – також такі:
- танки – 10969 (+1 – за останню добу)
- бойові броньовані машини – 22896 (+4)
- артилерійські системи – 29630 (+13)
- РСЗВ – 1425
- засоби ППО – 1188
- літаки – 416
- гелікоптери – 337
- БпЛА оперативно-тактичного рівня – 42240 (+87)
- крилаті ракети – 3388
- кораблі / катери – 28
- підводні човни – 1
- автомобільна техніка й автоцистерни – 53284 (+89)
- спеціальна техніка – 3921.
Росія офіційно свої втрати не розкриває. Москва востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Розвідка Великої Британії 5 березня заявила, що Росія від початку 2025 року, ймовірно, втратила приблизно 90 тисяч військових убитими і пораненими у війні проти України.
Київ також тривалий час не озвучував втрат, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни. Водночас президент України Володимир Зеленський 16 лютого в інтервʼю NBC News заявив, що від лютого 2022 року у війні Україна втратила загиблими понад 46 тисяч солдатів і близько 380 тисяч пораненими.
В ООН розповіли, як військові РФ дронами атакують цивільних на прифронтових територіях
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні заявляє, що цивільні люди у прифронтових районах України потерпають внаслідок атак безпілотників малого радіусу дії, здійснених російськими військовими, а велика кількість таких атак погіршила й без того критичну гуманітарну ситуацію вздовж лінії фронту.
Про це йдеться в новому бюлетені ММПЛУ, в якому задокументовані випадки, коли «оператори безпілотників навмисно атакували цивільних осіб, які пересувалися приватними автомобілями, користувалися автобусами, гуляли на вулиці, їхали на велосипедах, надавали гуманітарну допомогу, евакуювали інших або перебували у чітко позначених каретах швидкої допомоги». Такі атаки можуть становити воєнні злочини, наголосили в ООН.
«Хоча окремо такі безпілотники менш руйнівні, ніж артилерійські снаряди чи ракети, через масштаб і зростання їхнього використання вони стали однією з найсмертоносніших видів зброї в Україні, – заявила Даніель Белль, голова Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
Згідно з перевіреними даними ММПЛУ, кількість цивільних жертв внаслідок атак безпілотників малого радіусу дії стабільно зростала наприкінці 2023 року і на початку 2024-го, а в липні 2024 року різко подвоїлася. У квітні 2025 року цей показник досягну рекордного рівня: тоді загинули 42 особи, ще 283 були поранені.
За даними місії, у травні й червні атаки безпілотників і надалі призводили до загибелі й поранень цивільних осіб, «причому переважна кількість постраждалих є наслідком російських ударів по підконтрольній Україні території».
Більшість безпілотників малого радіусу дії оснащені бортовими камерами, які забезпечують операторам відеоспостереження за ціллю в реальному часі, а високий рівень втрат серед цивільних осіб внаслідок таких атак свідчить про те, що ця зброя часто застосовується з порушенням норм міжнародного гуманітарного права, зокрема принципів розрізнення і вжиття запобіжних заходів, наголосили у місії.
«Завдяки наявності бортових камер, що дозволяють відрізнити цивільних осіб від комбатантів у режимі реального часу, ці безпілотники мали б посилювати захист цивільного населення, – наголосила Белль. – Натомість ми фіксуємо загибель і поранення людей, які просто живуть своїм життям: їздять автобусами, повертаються додому пішки, доставляють їжу або надають життєво важливу гуманітарну допомогу. Це свідчить про те, що така зброя використовується з грубим порушенням правил ведення війни».
Вона закликала до розслідування таких атак і притягнення винних до відповідальності.
В ООН наголошують, що через загрозу атак жителі були змушені суттєво обмежити свої пересування, що ускладнило доступ до товарів першої необхідності, зокрема харчів, а також до таких послуг, як медична допомога, і негативно вплинуло на джерела засобів до існування. У низці районів, зокрема в окремих частинах Херсона, громадський транспорт був обмежений або повністю зупинений через загрози, пов’язані з безпілотниками. При цьому, зазначили у місії, літні люди і люди з інвалідністю постраждали непропорційно, оскільки зазвичай залишаються в прифронтових районах і вже стикаються з труднощами пересування.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Третій спецтрибунал в історії людства. Чи зможе він покарати Путіна за агресію проти України?
Президент України Володимир Зеленський та генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе у Страсбурзі 25 червня підписали угоду про створення Спеціального трибуналу для розслідування злочинів агресії проти України, аналогічний трибуналу в Нюрнберзі після Другої світової війни. Що може цей трибунал? І чи спроможний він покарати Путіна і керівництво Росії за напад на Україну та повномасштабну війну?
«Хороший сигнал». Туск розповів про можливі зміни у ставленні США до війни РФ в Україні
Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск висловив переконання, що Європейський Союз і США можуть об’єднатися довкола підтримки України. Про це він заявив журналістам по завершенню саміту ЄС у Брюсселі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
«Вчора (25 червня в Гаазі – ред.) я мав довгу розмову з президентом Зеленським – одразу після його зустрічі з президентом Трампом. І в нас усіх склалося враження, що можливість солідарних дій між Європою і Сполученими Штатами знову стала більш реальною, коли йдеться про санкції, політику щодо Росії і підтримку України», – зазначив Туск.
Очільник польського уряду підбив підсумки піврічного головування Польщі в Раді ЄС і в цьому контексті поділився враженнями щодо того, як налаштована нинішня американська адміністрація у війні Росії проти України.
«Це може бути не щасливий кінець, але це хороший сигнал наприкінці польського головування, що наша солідарність з Україною, яка бореться, також стала нормою», – наголосив топпосадовець.
Окремо Туск відзначив згоду лідерів країн ЄС щодо подовження раніше запроваджених санкцій проти Росії. Втім, робота над 18-м пакетом іще попереду: досягти політичної згоди щодо його схвалення під час саміту не вдалося.
«Завжди є таке легке побоювання. Ми всі знаємо, чому в нас завжди є підстави побоюватися, чи буде одностайність на користь продовження санкцій. І насправді її завжди можна досягти. Сьогодні нам це також вдалося. Що ж, у нас попереду ще – рішення щодо 18-го пакету додаткових санкцій», – резюмував Туск.
26 червня пройшов черговий саміт ЄС у Брюсселі. Лідери погодили подовження чинних антиросійських санкцій, однак запровадження нового, 18-го пакету блокує Словаччина.
Заяву саміту щодо України вдалося погодити на рівні 26 лідерів. Угорщина її не підтримала і таким чином унеможливила формальне відкриття першого переговорного розділу з Україною про її вступ до ЄС, попри прогрес України, відзначений 26 лідерами.
Прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який раніше висловлював претензії до України через недостатній, як він вважав, захист нацменшин, зокрема угорської, нині пояснює це тим, що країна – у стані війни.
Білий дім рекомендував припинити фінансування розслідування воєнних злочинів, у тому числі в Україні – Reuters
Адміністративно-бюджетне управління Білого дому рекомендувало Держдепартаменту США припинити фінансування майже двох десятків програм, які розслідують воєнні злочини у всьому світі, повідомляє 26 червня Reuters із посиланням на джерела та внутрішні документи.
Йдеться, зокрема, про проєкти з розслідування злочинів російських військових в Україні. За словами співрозмовників агентства, серед програм, які рекомендується припинити, грант Держдепартаменту на 18 мільйонів доларів для Генпрокуратури України, а також проєкт, який допомагає збирати по всій Україні докази злочинів проти людяності, включно з сексуалізованим насильством і тортурами.
Як зазначає Reuters, рекомендація Білого дому – не остаточне рішення щодо скасування цих програм. Держдепартамент може його оскаржити. Однак, за словами двох чиновників, імовірність того, що держсекретар Марко Рубіо виступить за збереження більшості програм, невелика. Як вважає одне із джерел, Рубіо може підтримати найважливіші ініціативи.
Адміністрація Дональда Трампа з початку роботи в січні 2025 року заморозила, а потім скоротила мільярди доларів іноземної допомоги. Агентство США з міжнародного розвитку (USAID), яке здійснювало таку допомогу, вирішили реорганізувати. Частина його функцій перейшла до Держдепартаменту.
Заморожування іноземної допомоги, як повідомляв Reuters у лютому, призвела до різкого зниження фінансування проєктів, які надають допомогу Києву в розслідуванні воєнних злочинів. Під скорочення потрапили десятки працівників цих проєктів.
Євросоюз надасть Україні у 2025 році понад 30 мільярдів євро
Європейський Союз продовжить надання Україні економічної та фінансової підтримки, сума якої цього року перевищить 30 мільярдів євро, йдеться у висновках за підсумками засідання Європейської ради щодо України, оприлюднених на сайті цієї інституції.
«Європейський Союз продовжуватиме забезпечувати Україну регулярною та передбачуваною фінансовою допомогою на тривалий час. У 2025 році Європейський Союз надасть Україні 30,6 мільярда євро, з яких 3,5 мільярда євро вже були сплачені в рамках Українського фонду, та ще 7 мільярдів євро в рамках ініціативи G7 ERA, яка сплачується за рахунок надзвичайних надходжень від заблокованих російських активів», – ідеться в документі.
Президент України Володимир Зеленський, виступаючи на саміті Європейського Союзу 26 червня, сказав, що сподівається на покриття дефіциту національного бюджету силами Євросоюзу й окремо підкреслив, що «Україна виконує всі свої зобов'язання щодо вступу до ЄС».
Від початку доби на фронті відбулося 139 боїв – Генштаб ЗСУ
Від початку доби 26 червня на фронті відбулося 139 бойових зіткнень, повідомляє Генеральний штаб ЗСУ.
«Загарбники завдали 39 авіаційних ударів, скинувши 68 керованих авіаційних бомб. Крім цього, росіяни залучили для ураження 796 дронів-камікадзе та здійснили 2752 обстрілів по позиціях наших військ і населених пунктах», – ідеться у зведенні станом на 22:00.
Більшість бойових зіткнень відбуваються в Донецькій області.
«На Лиманському напрямку з початку доби російські загарбники 17 разів атакували позиції українців поблизу населених пунктів Греківка, Новий Мир, Рідкодуб, та в напрямках Ольгівки, Середнього, Колодязів, Зеленої Долини, Торського. Наразі українські захисники відбивають чотири атаки противника.
На Торецькому напрямку росіяни 16 разів атакували позиції Сил оборони. Зусилля наступу окупанти сконцентрували в районах Торецька, Дачного, Щербанівки, Олександро-Калинового, Романівки, Яблунівки та Русиного Яру, наразі тривають два боєзіткнення.
Від початку цієї доби на Покровському напрямку росіяни 39 разів намагалися прорвати нашу оборону у районах населених пунктів Полтавка, Малинівка, Шевченко Перше, Мирне, Миролюбівка, Промінь, Лисівка, Новомиколаївка, Котлярівка, Мирноград, Новосергіївка, Удачне, Олексіївка, Новоукраїнка та в напрямку Володимирівки. В шести локаціях бої не вщухають до цього часу.
На Новопавлівському напрямку українські підрозділи зупинили 13 ворожих атак на позиції наших військ поблизу населених пунктів Зірка, Ялта, Запоріжжя, Багатир, Федорівка, Комар, Одрадне та в напрямку Воскресенки, ще п’ять боєзіткнень тривають до цього часу», – вказано в повідомленні.
Бої також тривали на Північно-Слобожанському і Курському, Південно-Слобожанському, Куп’янському, Сіверському, Краматорському, Придніпровському напрямках.
Активність суден російського танкерного флоту скоротилася вдвічі – Єрмак
Західні санкції сприяли скороченню активності танкерного флоту Росії, заявив увечері 26 червня голова Офісу президента України Андрій Єрмак.
«У червні активність 343 суден, які перевозили російську нафту в обхід обмежень, обвалилася майже вдвічі. Це результат скоординованих санкцій ЄС, США та Великої Британії. Більшість із цих суден уже під санкціями. Здатність фінансувати війну знижується, бо Росія дуже залежить від цього флоту в продажі енергоресурсів», – написав український високопосадовець, додавши, що «треба продовжити тиск».
Нідерланди та Бельгія передали Україні два мінних тральщики
Нідерланди і Бельгія передали Україні два кораблі-шукачі мін, повідомив 26 червня міністр оборони Нідерландів Рубен Брекельманс.
«Нідерланди і Бельгія передають Україні два кораблі-шукачі мін. Це життєво важливий внесок у безпеку Чорного моря і ключ до захисту торговельних шляхів і глобального постачання продовольства», – написав він.
Висновки Євроради: агресія Росії проти України є «екзистенційним викликом» для ЄС
Європа «має стати більш суверенною й відповідальною за власну безпеку», йдеться у підсумках саміту Європейської ради від 26 червня:
«Агресивна війна Росії проти України та її наслідки для європейської та глобальної безпеки в умовах мінливого середовища становлять екзистенційний виклик для Європейського Союзу».
Рада наголосила на потребі продовжувати «суттєво збільшувати витрати на оборону та безпеку Європи, а також краще інвестувати разом». Окремо вона вказує на зобов’язання, які блок взяв на себе на саміті НАТО.
За повідомленням, сильніший Євросоюз сприятиме глобальній та трансатлантичній безпеці та доповнить спроможності НАТО. Захист кордонів блоку «сприяє безпеці Європи в цілому, зокрема щодо східного кордону ЄС, враховуючи загрози, що виникають з боку Росії та Білорусі».
Зеленський поскаржився Єврораді на «політичний тиск деяких лідерів»
Президент України Володимир Зеленський
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Україна готова до припинення вогню – на відміну від Росії. Тому тиск на Москву необхідно посилити. Про це лідерам країн ЄС на саміті 26 червня сказав Володимир Зеленський, передає кореспондентка Радіо Свобода. Президент України звернувся до них по відеозв’язку.
«Санкції проти Росії залишаються одним із найефективніших інструментів для обмеження її агресії… Військові амбіції Росії зростають, коли її доходи від нафти високі», – наголосив Зеленський.
Президент України звернув увагу, що цілитися слід на торгівлю Росії нафтою, тіньовий флот, банки, а також – ланцюги поставок, що дозволяють РФ отримати деталі для зброї.
«Деякі європейські компанії досі надсилають критично важливі компоненти до Росії», – зауважив Зеленський.
Український лідер наголосив, що Україна «розуміє» залежність деяких країн ЄС від енергоносіїв із РФ. Але «не завжди відчуває таке ж розуміння у відповідь, коли йдеться про потреби України».
Зеленський не називав країни, які, на його думку, не виявляють достатньо «розуміння».
«Особливо дивно чути таку різку критику, навіть політичний тиск від деяких лідерів, тоді як наша повага до правил ЄС дозволяє нафті продовжувати надходити. Ми всі повинні подумати про це. Або ми всі дотримуємося тих самих правил ЄС, або переваг для всіх буде менше», –зауважив Зеленський.
У Курській області РФ поблизу лінії фронту зазнав поранення телекореспондент із Китаю
У російській Курській області неподалік лінії фронту внаслідок удару безпілотника зазнав травм кореспондент китайської телекомпанії Phoenix Лу Юйгуан, повідомив голова регіону Олександр Хінштейн, звинувативши в інциденті українську сторону.
За інформацією чиновника, 63-річний журналіст має відкриту черепно-мозкову травму та рану тім’яної області. Для лікування його доставлять до Курської обласної лікарні.
Хінштейн пише, що Юйгуан «самостійно попрямував до прикордоння». Російська державна агенція «РИА Новости» з посиланням на своє джерело «в силових структурах» стверджує, що китайський корепондент «готував репортаж про мирних жителів у Курській області, які зазнають атак БпЛА ЗСУ».
Незалежного підтвердження інформації російської сторони наразі немає.
Лисак повідомив останні дані про кількість поранених через удар Росії по Дніпру
Голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак уточнив кількість поранених внаслідок російської атаки на Дніпро 24 червня.
«За останніми даними, через ракетну атаку на Дніпро постраждали 314 людей. Понад сто потерпілих досі в лікарні, серед них – п’ятеро дітей», – повідомив він.
Голова області також уточнив, що російські війська кілька разів протягом дня 26 червня атакували Нікопольський район. Ударів FPV-дронами та артилерією зазнали Покровська, Червоногригорівська та Мирівська громади. За даними ОВА, ніхто не постраждав.
Випадок на Львівщині з похованням бійця: недбалість чи російська провокація?
Село Гуменець, що на Львівщині, опинилось в епіцентрі скандалу. Наприкінці травня на сільському цвинтарі поховали місцевого мешканця, воїна ЗСУ. Але кілька днів після того односельці побачили в інтернеті відео, яке поширила Росія, що нібито 33-річний Богдан Вовк перебуває в полоні. Що це: чиясь недбалість, безвідповідальність чи російська провокація?
23 травня у селі Гуменець попрощалися із односельцем, воїном Богданом Вовком. Похоронна процесія вирушила з місцевої православної церкви. Його могила – поруч із могилою мами, яку поховали кількома днями раніше. Досі на могилах засохлі квіти.
А невдовзі односельці побачили відео з Богданом Вовком на одному з російських пабліків, що нібито він перебуває в російському полоні.
«Мене зацікавила ця історія. Я подумала про те, що у цій могилі може лежати чиясь дитина. Тому почала про це говорити. У нас багато воїнів привозять, є багато безвісти зниклих. Тому треба знати, хто там лежить. А якщо Богдан у полоні, то будемо боротися, щоб його звідти забрати. Треба поставити крапку, як воно є насправді», – каже волонтер Ірина Кріпченко, чоловік якої військовослужбовець.
Окрім побаченого відео, сумнів викликало й те, що домовину з тілом, коли привезли село, ніде не відкривали, наголосили односельці.
«Домовина була закрита. Ніхто не бачив, тільки труну привезли і принесли у церкву і на цвинтар. А я б його могла впізнати. Займалась похороном його двоюрідна сестра. Я його бачила у селі восени 2024 року», – говорить Любов Завидівська, місцева мешканка села Гуменець.
Відомо, що ідентифікація чи встановлення особи загиблого у військовій частині не проводиться. Такі процедури уповноважені здійснювати виключно слідчі органів Нацполіції.
Далі читайте тут
«З’явиться більше можливостей для допомоги Україні» – Ханно Певкур про саміт НАТО
На саміт НАТО у Гаазі вперше від початку повномасштабного вторгнення не запросили Володимира Зеленського на офіційне засідання із лідерами країн-членів НАТО, проте Україна залишалася в центрі уваги, переконаний міністр оборони Естонії Ханно Певкур.
В інтерв’ю Радіо Свобода він пояснив, чому цей саміт НАТО був «історичним» для Альянсу, як нова ціль у 5% на оборону відкриває можливості для більшої допомоги Україні, чому Будапешт не зможе заблокувати євроатлантичні перспективи Києва, і як союзники можуть підтримати українську зброярську промисловість у разі виснаження власних запасів.
– Вперше від повномасштабного вторгнення президента України не запросили на засідання Ради Україна–НАТО. Який висновок з цього має зробити Україна?
– Україна була присутня, хоча засідання було зосереджене виключно на оборонних витратах НАТО. Але під час обговорення президенти та прем’єр-міністри часто згадували Україну. Тож, звісно, Україна присутня, це не викликає сумнівів. Питання не в цьому, а в тому, що фокус цього засідання – саме на оборонних витратах НАТО і на тому, що потрібно зробити для зміцнення Альянсу. Україна отримала декларацію та зобов’язання саміті у Вашингтоні про те, що її шлях до членства в НАТО є незворотнім. Саме так це і треба сприймати.
– Прем’єр Угорщини Віктор Орбан заявив, що Україна не є членом НАТО і його завдання, щоб так і залишалось. Який вплив може мати Угорщина на такі рішення?
– Ну, рік тому Угорщина сиділа за столом переговорів, коли ми вирішували, що Україна матиме незворотний шлях до членства в НАТО. Звісно, кожна країна має суверенне право висловлювати свою думку. Але це не означає, що Україна щось втратила. Ні, Україна нічого не втратила. Спершу вона має виграти війну, відстояти свою безпеку, а потім – продовжити необхідні реформи для вступу до НАТО. І я щиро вірю, що одного дня Україна стане членом Альянсу.
– У декларації саміту є пункт про оборонні витрати, де згадується Україна. Що це означає на практиці: це просто заява, чи це зобовʼязує країни більше допомагати Україні?
– Щодо України, то я вважаю, що кожна країна, як і раніше, приймає рішення самостійно.
Кожна держава робить свій внесок. Саме для цього й існує Контактна група з оборони України – UDCG (Ukraine Defence Contact Group, неформально група «Рамштайн»).
В найближчі роки дуже важливо, щоб витрати на оборону зростали, таким чином з’явиться більше можливостей для додаткової військової допомоги Україні.
Далі читайте тут
САП: помічника нардепа підозрюють у справі про закупівлі комплектування для військових літаків
Детективи Національного антикорупційного бюро повідомили про нові підозри в справі щодо заволодіння коштами Міністерства оборони під час закупівлі авіаційного комплектування, повідомляє Спеціалізована антикорупційна прокуратура 26 червня.
Йдеться про закупівлі шин для військової авіації, які, за даними САП, завдали збитків державі на 27,3 мільйона гривень.
За повідомленням, помічнику чинного народного депутата повідомили про підозру в розкраданні майна, ще одного фігуранта – власника приватного товариства – підозрюють у відмиванні коштів.
Прокуратура наводить деталі справи: в рамках досудового розслідування встановили, що керівники двох структурних підрозділів Центрального управління забезпечення авіації та протиповітряної оборони Озброєння Командування Сил логістики ЗСУ забезпечили перемогу в тендері на закупівлю шин двох приватних товариств.